По той бік реальності, історії й страху: роман Юрія Смолича, який випередив свій час
- Урбіно 
- 30 лип.
- Читати 2 хв
Як звучить роман, де обидва головні герої мають одне ім’я та прізвище? Що, як ці двоє постійно перетинаються на тлі найбуремніших подій першої третини ХХ століття — від більшовицького перевороту до еміграції в Берлін і повернення в Радянську Україну? І хто з них зрештою загине — якщо один з них… можливо, лише віддзеркалення іншого?
«По той бік серця» — це не просто роман, це гра з формою, часом і свідомістю, яку Юрій Смолич зіграв ще в 1920-х роках, коли українська література ще не знала терміна «магічний реалізм», але вже ним дихала.
Автор сам стає персонажем власного твору — ніби слідчий, оповідач і водночас співучасник подій . Герої — двійники, антиподи, а може, й фрагменти однієї особистості — проживають паралельні життя, які неспинно перетинаються в історії, що хитається між буремною реальністю та химерною фантасмагорією.
Цей роман — гротескна, іронічна й глибоко тривожна розповідь про країну, яка ще вірить у світле майбутнє, але вже чує кроки тоталітаризму за спиною. Смолич ще не говорить вголос, але вже відчуває — і страх, і розчарування, і спокусу великою ідеєю.
У творі немає ані прославляння радянської влади, ані примітивної критики українського націоналізму — попри те, що саме такі інтерпретації згодом йому приписувала офіційна критика. Це щось значно глибше — погляд людини, що стоїть на межі двох епох, і не знає, за якою з них її серце.
Юрій Смолич

(07.07.1900 – 28.08.1976)
Народжений 1900 року в Умані, Юрій Смолич — один із найцікавіших і найхимерніших письменників Розстріляного відродження. У двадцятих він входив до всіх найвпливовіших літературних угруповань — від «Плугу» до ВАПЛІТЕ, товаришував із Хвильовим, Яловим, Вишнею, писав модерні романи, дихав авангардом і шукав нові форми.
Його герої — фантасти, бунтівники, маргінали, мандрівники в часі. І водночас — це автобіографічні постаті: сам Смолич пережив мобілізацію до петлюрівської армії, більшовицький переворот, еміграцію, а згодом — повернення в СРСР.
Після 1930-го року, в атмосфері репресій, він не був знищений фізично, але його ранні твори були забуті. «По той бік серця» більше не перевидавався протягом 90 років — надто тривожний, надто вільний, надто передбачливий.





Коментарі