"Перехрещене письмо" - цікаве явище часів Джейн Остін

Нещодавно ми отримали третій наклад роману Джейн Остін «Емма» в перекладі Анни Вовченко. Перед виходом книжки переклад ретельно редагувався, звірявся з оригіналом (зазвичай це вимога, звіряти, щоб не було пропусків, перекручень, неправильних трактувань тощо). А через кілька днів після отримання накладу отримали від читачки листа з делікатною підказкою, що певний фрагмент не так зрозуміли при перекладі і редактор теж цього не помітив (після цього перевірили ще два переклади – так, тут теж той самий недогляд).

Йдеться про уривок, над яким практично ніхто не замислюється, адже все виглядає дуже логічно й гладко: пишучи листи від руки (зізнайтеся, коли ви востаннє писали паперового листа, вкладали в конверта, клеїли марку і йшли на пошту? Особисто я – доволі давно!), люди часто спохоплюються, що висловилися не так, не дуже зрозуміло, просто написали зайве і т. д. – і перекреслюють написане.

Отже, маємо репліку міс Бейтс: «I really must, in justice to Jane, apologise for her writing so short a letter -- only two pages, you see, hardly two, and in general she fills the whole paper and crosses half. My mother often wonders that I can make it out so well. She often says, when the letter is first opened, 'Well, Hetty, now I think you will be put to it to make out all that chequer-work'» (це перший розділ другої частини).

Переклад українською: «Та дозвольте мені спочатку, для справедливості, перепросити, що лист отакий коротесенький, бачите? — заледве дві сторінки, та й те, у неї звичка: спише аркуш, а половину покреслить».

Саме на це й звернула мою увагу дописувачка як на неправильно зінтерпретовану ситуацію, і це відкрило мені дуже цікаву сторінку в історії епістолярного жанру загалом, а саме – явище «перехрещеного письма». Далі цитую дописувачку:

«В оригіналі міс Бейтс каже, що зазвичай Джейн Фейрфакс пише багато, настільки багато, що списує аркуші перехрещеним письмом. А оскільки листи виходять довгі, то задля економії на папері й поштових послугах вона списує сторінку, перевертає її і дописує ще перпендикулярно. Перехрещене письмо загалом нелегко розбирати, але що поробиш. А цього разу вона написала мало, можливо, навіть не перехрещувала. Але в перекладі складається враження, що вона пише неохайно: запише щось і закреслить, через що такий лист важко читати».

Ну звичайно! Докір абсолютно справедливий, бо ж як неймовірно охайна Джейн Фейрфакс могла закреслювати щось у листі? Та вона б сто разів обміркувала фразу, перш ніж написа

ти. А виявляється, Джейн просто ощадила папір, адже він був дорогим.

Листи «перехрещеним письмом» писала й сама Остін. Писав так до неї і її брат. Щоб полегшити сестрі читання, він зазвичай користувався чорнилом різного кольору: одне для горизонталі, інше – для вертикалі. А ще це письмо згадував Льюїс Керролл: «Cross-writing makes cross reading».

Отже, в наступному виданні ми виправимо цей нюанс і додамо примітку про «перехрещене письмо». Сподіваємося, вам теж було цікаво дізнатися про таке незвичне явище! Для наочності додаємо фото двох листів (другий — лист самої Джейн Остін). Цікаво, чи вдалося вам щось прочитати? Спробуйте й ви напишіть такого листа. Хоча б задля розваги!

І як тут не погодитися з тим, що досконалість меж не знає?