Тигряче життя – ой яке нелегке... Воно цікаве, захопливе, неймовірно класне, але непросте. То треба підкрастися до когось, повзучи на череві по землі, то когось переконати, вдаючись до тривалої ввічливої бесіди, аби він дозволив себе з’їсти. А скільки ж потім доводиться виправдовуватися перед знайомими! Суцільні проблеми. Та іноді буває так, особливо як стемніє, що тигряче життя стає просто... чарівним.
Р-Р-Р-Р-Р!